Срібляться водоспадами потоки,
У них лунає плин віків,
Минулого в печерах чути кроки,
А поряд ніжний солов'їний спів.
Струмиться Стрипа стежкою в'юнкою,
Ховається у тінях високих берегів,
Трави лугів вмиваються росою,
Вдягнувши веселко вість кольорів.
Ось на ставках човни, катамарани,
І не дрімає в плавнях поплавок.
Скрізь дзвінкий сміх і щастя незбагненне,
Казковий світ для діточок.
Сумні легенди скеля повідає,
Дорослих кличе джерело кохання,
Малечу інше закликає —
Допомагає здійснити бажання.
Тож хоч на день приїдьте в Скоморохи,
Природи зцілення тут кожен пізнає.
А хто повітря вдихне хоч трохи —
Тому Бог сили й здоров'я додає.
Михайло ФЕСЬКІВ